Концертний триптих на тему картини Ієроніма Босха "Страшний суд" В. Власова: музичний вимір художніх символів

Abstract

Сучасне музикознавство дедалі інтенсивніше інтегрує методи культурології, семіотики, мистецтвознавства, що сприяє формуванню інтермедіального підходу – комплексного аналізу явищ, розташованих між різними видами мистецтв. У цій перспективі особливого значення набуває вивчення художньої взаємодії музики та живопису на рівні транспозиції художніх кодів, коли композитор не лише ілюструє візуальний образ, а переносить у музику його філософсько-символічний зміст, архітектоніку, структуру й алегоричні моделі. Як засвідчує сучасна теорія інтермедіальності, така взаємодія є одним з ключових механізмів розвитку мистецтв у XX–XXI століттях. У цьому контексті надзвичайно актуальною постає творчість Віктора Власова – композитора та баяніста, який здійснив одну з найоригінальніших спроб інтерпретації західноєвропейського живописного спадку у сфері академічної музики для народних інструментів. Його «Концертний триптих на тему картин Ієроніма Босха» (1992) є унікальним зразком композиторської рефлексії над двома фундаментальними творами Босха – «Страшним судом» (Відень) та «Садом земних насолод» (Прадо). На відміну від традиційної ілюстративності, Власов вибудовує складну інтермедіальну інтерпретацію, що поєднує філософські концепти, образну систему, сакральну символіку і виконавську специфіку баянного мистецтва.