Традиційне та інноваційне у стратегіях музичної творчості Розалін Тюрек

Abstract

Мистецтво ХХ століття, що проходило під знаками модерну та авангарду, повністю змінило систему комунікації. Значних змін зазнали й музичні практики, у тому числі завдяки поступово винайденому балансу між свідомим збереженням традицій та готовністю до використання найновіших технологій. Реагуючи на це, поступово змінювалася і виконавська культура, збагачуючись новими звуковими образами інструментів, репертуаром, формами та жанрами. Разом із цим стрімко розвивався напрям, пов’язаний з актуалізацією досвіду минулих епох, зокрема Бароко. За кількісним виміром переважає цікавість до творчості Й.С. Баха: композитори цитують фрагменти з бахівських творів, з’являється велика кількість спеціалізованих конкурсів та фестивалів, формується когорта виконавців, які спеціалізуються на бахівському репертуарі. Особливе місце в цьому переліку належить видатній американській піаністці Розалін Тюрек (1914 – 2003), яка була однією з перших, хто пропагував виконання бахівських творів за уртекстом. Результати багатолітньої праці Р. Тюрек зафіксовані у тритомному посібнику «Вступ до виконання Баха». Досі функціонують засновані піаністкою «Дослідницький інститут Баха» (1964) та «Міжнародний фортепіанний конкурс виконання творів Й.С. Баха імені Р. Тюрек» (2003). Водночас, Р. Тюрек була однією з небагатьох виконавців, які системно популяризували творчість сучасних композиторів: до її репертуару входили твори американських композиторів, з деякими з яких вона тісно співпрацювала та виконувала прем’єри їх творів (В. Шуман, Д. Даймонд). Ця музика й досі доволі рідко звучить на теренах України та залишається terra incognita як для музикантів-виконавців, так і для музикознавців. The art of the twentieth century, which was marked by modernism and the avant-garde, completely changed the system of communication. Musical practices also changed significantly, including through a gradually developed balance between the conscious preservation of traditions and the willingness to use the latest technologies. Reacting to this, the performing culture gradually changed as well, enriched with new sound images of instruments, repertoire, forms, and genres. At the same time, the trend of actualizing the experience of past eras, in particular the Baroque, was developing rapidly. In quantitative terms, interest in the work of J.S. Bach prevails: composers quote fragments from his works, a large number of specialized competitions and festivals appear, and a cohort of performers specializing in Bach’s repertoire is formed. A special place in this list belongs to the outstanding American pianist Rosalyn Tureck (1914 – 2003), who was one of the first to promote the performance of Bach’s works according to the urtext. The results of R. Turek’s years-long work are summarized in the three-volume manual “An Introduction to the Performance of Bach”. The “Tureck Bach Research Institute” (1964) and the “Tureck International Bach Competition for Pianists” (2003), founded by the pianist, are still functioning. At the same time, R. Tureck was one of the few performers who systematically popularized the works of contemporary composers: her repertoire included works by American composers, with some of whom she worked closely and performed the premieres of their works (W. Schuman, D. Diamond). This music is still rarely heard in Ukraine and remains terra incognita for both performers and musicologists.