Камерно-вокальна лірика як рід виконавської традиції: національні та жанрово-стильові репрезентації

Abstract

Дисертацію присвячено обґрунтуванню когнітивного погляду на камерно-вокальну лірику як іпостась професійної діяльності співака. Дефініція «лірика – рід виконавської традиції» виникла на ґрунті систематизації спостережень за концертно-артистичними презентаціями творів різних жанрів й стилів, національних традицій, які разом складають сучасну картину вокального мистецтва Харкова та всієї України. Постає проблема виховання універсального співака, що потребує нагального розв’язання саме зараз, в умовах глобалізації музичної культури світу. Мета дослідження – з’ясувати роль камерно-вокальної лірики в системі виконавської традиції в розмаїтті національних та жанрово-стильових репрезентацій. Надзавданням є розробка вчення про виконавську когнітивістику, сутність якої розкриє єдність національних, жанрово-стильових та персональних форм репрезентації вокальної лірики в творчості співака (співачки). У музикології вперше обґрунтовано статус камерно-вокальна лірика як роду виконавської традиції за історико-когнітивними, національно-жанровими та мовностильовими параметрами; уведено в науковий обіг низку понять: «виконавська когнітивістика», «лірика як рід виконавської традиції»; «лірична свідомість музики»; «вокально-виконавський стиль творчості»; з’ясовано, що жанрово-стилістичні тенденції європейської камерновокальної лірики знайшли відповідне відбиття і в українській музиці як національно-визначений тип ліричного Я-образу (homo cantor); здійснено виконавський аналіз знакових для ліричної свідомості європейської (Л.Бетховена, Ф.Шопена, Р.Вагнера) та вітчизняної традиції (Лесі Дичко) в світлі порівняльної інтерпретології; розглянуто типи української виконавської традиції крізь призму інтерпретаційної функції співака як співавтора; узагальнено роль творчості визначних українських співачок різних стильових напрямів (К.Цісик, Н. Матвієнко), які сформували лірикоцентризм жіночого сольного виконавства в мистецтві останньої третини ХХ – ХХІ століть.

The dissertation is devoted to substantiating the cognitive view of chambervocal lyrics as a hypostasis of the singer's professional activity. The formulation of "lyrics as a type of performing tradition" arose on the basis of systematizing observations of concert-artistic presentations of compositions of various genres and styles, national traditions, which together make up the modern picture of vocal art of Kharkiv and Ukraine. The problem of educating a universal singer arises, which requires an urgent solution right now, in the conditions of globalization of the world's musical culture. The purpose of the study is to clarify the role of chamber-vocal lyrics in the system of performing tradition in the variety of national and genre-stylistic representations. The overarching task is to develop a theory of performing cognitive science, the essence of which will reveal the unity of national, genre-stylistic, and personal forms of representation of vocal lyrics in the singer's creative work. For the first time in musicology: the status of chamber-vocal lyrics as a type of performing tradition has been substantiated according to historical-cognitive, national-genre and language-stylistic parameters; a number of concepts have introduced into scientific circulation: “performing cognitive science”, “lyrics as a type of performing tradition”; “lyric consciousness of music”; “vocal-performing style of creativity”; it has been found out that the genre-stylistic tendencies of European chamber-vocal lyrics also found a corresponding reflection in Ukrainian music as a nationally defined type of lyrical I-image (homo cantor); a performing analysis of the compositions significant for lyrical consciousness of European (L. Beethoven, F. Chopin, R. Wagner) and domestic traditions (Lesya Dychko) has been carried out in the light of comparative interpretology; types of Ukrainian performing tradition have been considered through the prism of the interpretative function of the singer as a co-author; the role of the creative work of prominent Ukrainian singers of various stylistic directions (K. Cisyk, N. Matvienko), who represented the lyricscentrism of female solo performance in the art of the last third of the 20th – 21st centuries, has been summarized.