Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти-51

Abstract

Пам’ятні дати зазвичай стають поштовхом до роздумів, висновків та визначення орієнтирів. Саме такою датою стало 110-річчя від дня народження А. В. Плетньова – відомого харківського театрознавця-вченого, театрального критика і педагога – для його наступників. Хвиля саморефлексії «з приводу» та «за асоціаціями» захопила не тільки харків’ян-науковців, теоретиків театру, чиї розвідки створили певний культурно-історичний контекст діяльності ювіляра, сягаючи у театральне минуле і сьогодення професії театрального критика (1 розділ збірника), але й широке коло практиків театральної справи, від лялькарів (презентований досвід навіть польських аніматорів) до хореографів, що висувають питання сучасних методів акторського тренінгу в сценічному перевтіленні згідно до «пропонованих обставин» (2 розділ). Видання адресоване, насамперед, професійному театральному читачеві: театрознавцям-науковцям і театральним критикам, практикам сцени і театральним педагогам, студентам і аспірантам відповідних спеціальностей; може бути цікавим представникам суміжних мистецьких професій і любителям театру.

Memorable dates usually become an impetus for reflection, conclusions, and determination of landmarks. The 110th anniversary of the birth of A. V. Pletnev, a famous Kharkiv theater scholar, theater critic, and teacher, became such a date for his successors. The wave of self-reflection “about” and “by associations” captured not only Kharkiv scholars and theater theorists, whose explorations created a certain cultural and historical context for the hero of the day, reaching into the theatrical past and present of the profession of theater critic (chapter 1 of the collection), but also a wide range of theater practitioners, from puppeteers (the experience of even Polish animators is presented) to choreographers, who raise the issue of modern methods of actor training in stage transformation according to the “proposed circumstances” (chapter 2). The publication is addressed, first of all, to the professional theater reader: theater scholars and theater critics, stage practitioners and theater teachers, students and postgraduates of relevant specialties; it may be interesting to representatives of related artistic professions and theater lovers.