«Партитура емоцій» як складова інтерпретаційної стратегії в ансамблевому виконавстві
Вантажиться...
Дата
Автори
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник/консультант
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського
Анотація
У статті досліджено принципи функціонування емоційної складової в роботі ансамблевих виконавців. Здатність відчувати емоції і генерувати емоційні стани є природною властивістю людини, що надає цим функціям актуального статусу. У процесі виконання музики емоції «матеріалізуються» через артикуляцію нотного тексту, прийоми якої міцно закріплюються у м’язовій пам’яті. Оскільки у сфері ансамблевого виконавства необхідною умовою є синхронізація інтерпретаційних стратегій партнерів, в ролі допоміжного інструмента на цьому шляху запропоновано впровадити своєрідну «партитуру емоцій», яка буде регулювати, завдяки відповідним вербальним позначенням, загальний емоційний стан усіх виконавців (а звідси, й прийоми артикуліції) протягом виконання твору, що сприятиме уніфікації намірів учасників ансамблю. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні концепту «партитури емоцій» як одного з інструментів інтерпретаційної стратегії у виконанні ансамблевої музики. Проаналізовано наукові праці, у яких експериментальним шляхом виявлено і класифіковано конкретні лексеми, що співвідносні із проявами емоцій у музиці. На їх основі розроблено набір термінів-визначень, з яких може конструюватися «партитура емоцій» конкретного музичного твору, адаптована для потреб виконавця як транслятора емоційних станів від композиторського тексту до слухача, що й визначає новизну представленого дослідження. У висновках наведено дефініцію поняття «партитура емоцій» та визначено плюси і мінуси її застосування в ансамблевій практиці.
Опис
Бібліографічний опис
Оболенська М. М. «Партитура емоцій» як складова інтерпретаційної стратегії в ансамблевому виконавстві // Аспекти історичного музикознавства. 2023. Вип. 33. С. 39-64.
