Жанр фортепіанної сонати у творчості норвезьких композиторів середини ХIX – першої половини XX століть (Т. Теллефсена, Е. Гріга, К. Сіндінга)

Abstract

Магістерську роботу присвячено дослідженню еволюції, специфіки та виконавських інтерпретацій жанру фортепіанної сонати в норвезькій музичній культурі середини XIX – першої половини XX століть. На прикладі творів Т. Теллефсена (ор. 13), Е. Гріга (ор. 7) та К. Сіндінга (ор. 91) простежено трансформацію сонатної форми від класико-романтичних витоків до пізнього романтизму. У роботі виявлено особливості втілення норвезького національного мелосу й етнічного фольклору, розкрито структурно-композиційні характеристики та драматургію сонатних циклів. Також здійснено порівняльний аналіз їхніх виконавських інтерпретацій видатними сучасними піаністами та автором (Е. Грігом).

The Master's thesis investigates the evolution, structural characteristics, and interpretive aspects of the piano sonata genre in Norwegian musical culture from the mid-19th to the first half of the 20th century. Based on the analysis of sonatas by T. Tellefsen (Op. 13), E. Grieg (Op. 7), and C. Sinding (Op. 91), the study traces the transformation of the sonata form from Romantic foundations to late Romanticism. The work reveals the influence of Norwegian folk melos and ethnic traditions, highlights the compositional and dramaturgical features of the cycles, and conducts a comparative analysis of their performing interpretations by prominent pianists and the composer himself (E. Grieg).