Стильові трансформації жанру сольного інструментального концерту у творчості Мирослава Скорика

Abstract

У дослідженні застосовано свідомий вибір щодо тлумачення стильових «образів» сольних інструментальних концертів Мирослава Скорика не у їх, так би мовити, «еволюційній перспективі», а як духовно наснажений персоналістський досвід особи щодо собі відповідної «духовної ситуації» історичного часу та художніх прагнень. Більше того, у пропонованому дослідженні свідомо застосовується термін «інсталяція» – як те, що упроваджується в сенсі новітнього термінологічного покажчика «способу дії стилю над жанром». На сьогоднішній день подібне термінологічне нововведення до лона музикознавчої думки стосується не стільки прийнятної у мистецтвознавчій практиці «манери» художнього вираження (про це докладно описано в електронних мережах), скільки раціонально організованого алгоритму упровадження певної «системи» інформації (як, наприклад, програмного забезпечення у компʼютерній системі)