Церковно-співочі гласові традиції Харкова кінця ХVIII - початку ХІХ століть

Abstract

У статті досліджено церковно-співочі гласові традиції Харкова кінця XVIII – початку XIX століть у контексті богослужбової практики Слобідсько-Української та Харківської єпархії. На основі історичних, нотних і літургійних джерел розглянуто особливості функціонування київського, знаменного та грецького розспівів у міських, парафіяльних і колегіумських храмах. Проаналізовано склад хорів, способи виконання гласових піснеспівів, варіативність монодійного та багатоголосного співу, а також вплив друкованих ірмолоїв на уніфікацію співочої практики. Окреслено умови співіснування різних гласових традицій та їх роль у формуванні духовно-музичної культури Харкова означеного періоду.