Модерністична версія втілення варіаційної форми (на матеріалі фортепіанних «Варіацій» Мирослава Скорика) : метод. рек. до самостійної роботи студентів, магістрантів та аспірантів за спеціальністю 025 «Музичне мистецтво». Дрогобич : Посвіт, 2022. 58 с.

Abstract

Варіації – чи не найдавніший прототип академічної композиційної форми, що упродовж століть набула ознак ідеальної структури композиційного плану. Проте, як і кожна інша композиційна форма, власне варіації – це особлива модальність творчого задуму: для них властива динамічна змінюваність заданої теми, яка в рамках академічної традиції неминуче містить у собі синтетичні інтонаційні властивості, що розкриваються у лише собі властивий спосіб у вигляді принципів або ж типів варіювання самої «теми». У цьому плані «варіації» наближені до прадавніх моделей імпровізаційного мистецтва – від часів античності, крізь багатоманітні версії фольклорного походження, і, звісно, до класичних норм варіювання (остинатні, строгі, вільні тощо). Однак, модерністичні віяння з їх тотальним неостильовим орієнтуванням (мається на увазі втілення ідей глобального культурного синтезу та філософії цілості) зродили власну стильову версію втілення самої ідеї варіацій – включаючи низку супровідних культуротвочих ідей. Звідси – спеціальний інтерес до цієї проблеми, яку яскраво унаочнюють собою Фортепіанні «Варіації» Мирослава Скорика як видатного представника українського модернізму. Видання адресоване студентам, магістрантам та аспірантам за спеціальністю 025 «Музичне мистецтво».