Вистава «Лісова пісня» Львівського академічного театру ім. Леся Курбаса (2011, реж. А. Приходько): проблеми текстів і контекстів

Abstract

У статті проаналізовано постановку «Лісової пісні» (2011) у Театрі ім. Л. Курбаса як гостру суспільно-політичну метафору шляху України від модернізму до радянської деградації. Режисер Андрій Приходько застосовує радикальну деконструкцію тексту, поєднуючи поезію з побутовим суржиком для висвітлення теми втрати національної ідентичності. Через жанр «трьох коляд» та розщеплення образу Лукаша вистава трансформує класичну феєрію у лінгвістичну трагедію саморуйнування нації. Автор підкреслює актуальність цього прочитання як громадянського послання про згубність компромісу з чужинним режимом.