"Летючий Голландець" Ріхарда Вагнера : строката казка сновидінь і мандрів

Loading...
Thumbnail Image

Date

item.page.thesis.degree.name

item.page.thesis.degree.level

item.page.thesis.degree.discipline

item.page.thesis.degree.department

item.page.thesis.degree.grantor

item.page.thesis.degree.advisor

item.page.thesis.degree.committeeMember

Journal Title

Journal ISSN

Volume Title

Publisher

Національна музична академія України імені П. І. Чайковського

Abstract

Вивчення першої реформаторської опери Р. Вагнера «Der Fliegende Hollander» (1841/1842) з позицій відображення в ній жанрових ознак мистецької казки доби романтизму потребує задіяння філософсько-естетичних концепцій, в контексті яких визрівали ті художні явища, що утворюють матеріал дослідження у цій науковій праці. Досягнення мети і завдань дослідження потребувало спирання, по-перше, на вчення «трансцендентальних філософів» про «твір мистецтва майбутнього» як взірець «нового міфу», відтвореного у вигляді «енциклопедії-хаосу у фрагментарній формі арабески» (О. Рощенко), а по-друге, на теорію німецької мистецької казки, викладену у «Фрагментах» Новаліса і Ф. Шлегеля. Відводячи казці роль першооснови, від якої пішли інші мистецькі жанри, «трансцендентальні філософи» вважали її «каноном поезії». Парадигмальну роль відіграли жанрові ознаки Kunstmärchen в опері Р. Вагнера «Der Fliegende Hollander», одним із прообразів котрої постала «Історія про корабль-примару» В. Гауфа. Її вплив на музичну драму не обмежився сюжетними паралелями і спостерігається на рівні особливого типу драматургії (фрагментарна драматургія сновидінь, логіка розвитку дії за типом «строкатих аркушів»), ролі рамкового принципу (Rahmenerzählung) у «караванному» об’єднанні оповідей/розповідей про долю проклятого Капітана, примноженні засад епічної дії («оповідь в оповіді», «казка в казці»), впливах «літератури жахів» та «готичного» або містичного роману, розгорненні спільних міфологем (мандрів, сновидіння, прокляття, спокути; грішника, спокутника). Виявлення системи ознак Kunstmärchen в опері Вагнера обумовило доцільність її жанрового визначення як строкатої казки сновидінь і мандрів. Буяння «темної фантазії», що її долає фінальне приєднання героя до рятівного спокою, дозволило виявити у «Der Fliegende Hollander» ознаки синтезу жанрових типів «опери жахів» та «опери спасіння», що набули християнського тлумачення. Взаємодія наведених жанрових типів дозволила визначити «Der Fliegende Hollander» як «оперу жахів і спасіння».

Description

Citation

Рощенко О. Г. "Летючий Голландець" Ріхарда Вагнера : строката казка сновидінь і мандрів // Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. 2025. Вип. 142. С. 49-62.

Endorsement

Review

Supplemented By

Referenced By