"Летючий Голландець" Ріхарда Вагнера : строката казка сновидінь і мандрів
Вантажиться...
Дата
Автори
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник/консультант
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Анотація
Вивчення першої реформаторської опери Р. Вагнера «Der Fliegende Hollander» (1841/1842) з позицій відображення в ній жанрових ознак мистецької казки доби романтизму потребує задіяння філософсько-естетичних концепцій, в контексті яких визрівали ті художні явища, що утворюють матеріал дослідження у цій науковій праці. Досягнення мети і завдань дослідження потребувало спирання, по-перше, на вчення «трансцендентальних філософів» про «твір мистецтва майбутнього» як взірець «нового міфу», відтвореного у вигляді «енциклопедії-хаосу у фрагментарній формі арабески» (О. Рощенко), а по-друге, на теорію німецької мистецької казки, викладену у «Фрагментах» Новаліса і Ф. Шлегеля. Відводячи казці роль першооснови, від якої пішли інші мистецькі жанри, «трансцендентальні філософи» вважали її «каноном поезії». Парадигмальну роль відіграли жанрові ознаки Kunstmärchen в опері Р. Вагнера «Der Fliegende Hollander», одним із прообразів котрої постала «Історія про корабль-примару» В. Гауфа. Її вплив на музичну драму не обмежився сюжетними паралелями і спостерігається на рівні особливого типу драматургії (фрагментарна драматургія сновидінь, логіка розвитку дії за типом «строкатих аркушів»), ролі рамкового принципу (Rahmenerzählung) у «караванному» об’єднанні оповідей/розповідей про долю проклятого Капітана, примноженні засад епічної дії («оповідь в оповіді», «казка в казці»), впливах «літератури жахів» та «готичного» або містичного роману, розгорненні спільних міфологем (мандрів, сновидіння, прокляття, спокути; грішника, спокутника). Виявлення системи ознак Kunstmärchen в опері Вагнера обумовило доцільність її жанрового визначення як строкатої казки сновидінь і мандрів. Буяння «темної фантазії», що її долає фінальне приєднання героя до рятівного спокою, дозволило виявити у «Der Fliegende Hollander» ознаки синтезу жанрових типів «опери жахів» та «опери спасіння», що набули християнського тлумачення. Взаємодія наведених жанрових типів дозволила визначити «Der Fliegende Hollander» як «оперу жахів і спасіння».
Опис
Бібліографічний опис
Рощенко О. Г. "Летючий Голландець" Ріхарда Вагнера : строката казка сновидінь і мандрів // Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. 2025. Вип. 142. С. 49-62.
