Саксофон у джазовому мистецтві США 1950-х – 1960-х років (на прикладі порівняльного аналізу стилів Дж. Колтрейна та С. Роллінза)

Abstract

Дисертацію присвячено одному з найцікавіших феноменів ХХ століття – джазу, вплив якого на розвиток музичного мистецтва (як популярного, так й академічного) неможливо переоцінити. Важливим чинником тут постає темброве втілення творів з використанням безлічі комбінацій суто інструментальних та вокально-інструментальних складів, серед яких особливе місце належить саксофону. Водночас, маємо визнати, що одним із значущих і недостатньо досліджених аспектів сучасної джазології є інструментально-видова специфіка джазової імпровізації. Виникає необхідність її розробки на ґрунті теорій органології та музичного стилю в тій складовій, що стосується видової інструментальної специфіки. The dissertation is devoted to one of the most interesting phenomena of the XX century, jazz, whose influence on the development of musical art (both popular and academic) cannot be overestimated. An important factor here is the timbral embodiment of works using a variety of combinations of purely instrumental and vocal-instrumental compositions, among which the saxophone has a special place. At the same time, we have to admit that one of the significant and insufficiently studied aspects of contemporary jazzology is the instrumental and species specificity of jazz improvisation. There is a need to develop it on the basis of theories of organology and musical style in the part that concerns the instrumental specificity.