Образ Ромео в інтерпретації оперних композиторів XIX початку ХХ ст.

Abstract

Дисертацію присвячено науковому обґрунтуванню оперних інтерпретацій образу Ромео з точки зору гендерно-інтерпретативного підходу. Феномен цього, одного з «вічних» образів світової культури (не тільки з трагедії В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта») в тому, що він є одним із найвідоміших символів романтичного кохання. У сучасній культурологічній концепції його можна аналізувати з кількох аспектів: архетипічний образ коханця, символ юнацького максималізму та соціального бунту, ідеалізований образ романтичного героя, який приваблює своєю щирістю та пристрастю. Але він залишається універсальним образом, який відображає як найкращі, так і суперечливі риси людської природи. Його багатогранність дозволяє різним культурам адаптувати його до актуальних контекстів і цінностей, його емоційність і романтична природа кидають виклик традиційним уявленням про мужність, які асоціюються з емоційною стриманістю. Це зумовило трансформації цього образу в оперному мистецтві XIX–XXI ст. The dissertation is devoted to the scientific substantiation of opera interpretations of the image of Romeo from the point of view of the gender interpretative approach. The phenomenon of this, one of the «eternal» images of world culture (not only from the tragedy of W. Shakespeare «Romeo and Juliet») is that it is one of the most famous symbols of romantic love. In the modern cultural concept, it can be analysed from several aspects: the archetypal image of a lover, a symbol of youthful maximalism and social rebellion, an idealized image of a romantic hero who attracts with his sincerity and passion. But it remains a universal image that reflects both the best and contradictory features of human nature. Its versatility allows different cultures to adapt it to current contexts and values, its emotionality and romantic nature challenge traditional ideas about masculinity, which are associated with emotional restraint. This led to the transformation of this image in the opera art of the 19th–21st centuries.