Особливості використання гібридної вивідної ляльки у сучасному театрі анімації (на прикладі режисерського рішення вистави "Лелече щастя" Полтавського академічного обласного театру ляльок)

Abstract

Тема наукового дослідження: Особливості використання гібридної вивідної ляльки у сучасному театрі ляльок на прикладі режисерського рішення вистави Полтавського обласного академічного театру ляльок «Лелече щастя». Специфічним для розвитку, зокрема театру ляльок, є трансформація та метаморфози театральної ляльки. Поруч з основними традиційними системами у сучасному театрі все більше привертають до себе увагу так звані «ляльки-гібриди», які поєднують у собі технічні характеристики двох чи більше основних систем ляльок або є вдосконаленням якоїсь однієї системи. Актуальність теми полягає в необхідності проаналізувати методи роботи з гібридною вивідною лялькою на прикладі авторської вистави «Лелече щастя» за п’єсою Юліти Ран. Об'єкт наукового дослідження: історія та технологічна специфіка гібридної вивідної ляльки у світі та Україні. Предмет дослідження: техніка роботи з гібридною вивідною лялькою на прикладі вистави “Лелече щастя” Полтавського академічного обласного театру ляльок. Наукова новизна: вперше проаналізовано та систематизовано методи роботи з гібридною вивідною лялькою як для одного, так і для двох акторів. Розроблено новий підхід до використання ляльки як партнера актора-ляльковода на сцені під час вистави. Дослідження спрямоване на вивчення та впровадження методу «відчуження» та «розщеплення» в процесі роботи з лялькою, що дозволить створити новий формат взаємодії між лялькою та ляльководом-актором. Практичне значення: результати роботи можуть бути використані як для розширення діапазону лялькових можливостей при формуванні репертуару театру, так і для подальших наукових досліджень методик роботи з гібридними типами ляльок.