Режисерські принципи умовного театру у виставі «Життя синьої rose» (за мотивами п'єси Теннесі Вільямса «Скляний звіринець»)

Abstract

У роботі досліджено теоретичні засади, становлення та розвиток напряму «умовного театру» в європейському та українському сценічному мистецтві. Визначено його концептуальні основи: умовність і символізм, метафоризацію сценографії, особливу роль світла, звуку, музики, синтез акторських технік та пластики, а також руйнування «четвертої стіни» для активного залучення глядача. Проаналізовано специфіку втілення ідей умовності у сучасній вітчизняній театральній практиці. У практичній частині дослідження обґрунтовано режисерські принципи та засоби виразності, застосовані у виставі «Життя синьої Rose» за мотивами п'єси Т. Вільямса «Скляний звіринець» (режисер С. Москаленко).

The study examines the theoretical foundations, formation, and evolution of "conventions theatre" (theatre of convention) in European and Ukrainian performing arts. Its key conceptual foundations are identified, including artistic convention and symbolism, metaphorical scenography, the specific functional role of light, sound, and music, the synthesis of acting techniques and movement, and the dissolution of the "fourth wall" to engage the audience. The implementation of these conventional principles in contemporary Ukrainian theatrical practice is analyzed. The practical part of the research substantiates the directorial principles and expressive means applied in the stage production "The Life of Blue Rose," based on T. Williams's play "The Glass Menagerie" (directed by S. Moskalenko).