Східні картини у фортепіанних творах Фелісьєна Давіда

Abstract

Статтю присвячено творчості одного з відомих композиторів Франції ХІХ століття, засновнику музичного орієнталізму Ф. Давіду. Акцентується увага на відсутності в українському музикознавстві ґрунтовних досліджень творчості композитора, особливо це стосується фортепіанної музики. Розглянуто ранній період творчості композитора, пов’язаний із подорожжю у країни Близького Сходу. Приділено увагу першому етапу його кар’єри на Сході, коли Давід після Константинополя перебував у Смірні. Наведено деякі факти з життя композитора, які мали вплив на його сприйняття східних традицій. Проаналізовано п’ять фортепіанних опусів означеного періоду, наголошено на їх програмності. Твори розглянуто у загальнокультурному та біографічному контекстах. П’єсу «Гарем» представлено як жанрову сценку-діалог між султаном і його наложницею. Визначено засоби виразності, якими композитор створив протилежні за характером образи (інтонаційно-тематичні, фактурні, динамічні, регістрові контрасти). В п’єсі «Смірна» відзначено ліричний образ-настрій, сповнений тонкої поезії і ніжності. Підкреслено роль секундових інтонацій у мелодичній лінії, прозорої фактури, простої гармонії, які допомагають передати атмосферу старовинного міста і створити світлий настрій. Жанрову приналежність п’єси «До мешканки Смірни» визначено як музичний портрет. Підкреслено багатогранність образу, що утворюється завдяки різнохарактерності тематичного матеріалу. Звертається увага на наявність в п’єсі двох начал – жіночого і чоловічого, протистояння яких розкрито через використання контрастів різного типу. У п’єсі «Алмея», яка поєднує в собі жанрову сцену і портрет, відзначено типову для східних танців контрастну структуру; наголошено на провідній ролі ритму в передачі атмосфери стрімкого руху, на особливостях гармонічного супроводу та фактури в швидких розділах п’єси; розкрито структурні особливості початкової теми (інтонаційне ядро з розгортанням) і її подальший варіантний розвиток, що наближає музику до національних зразків. П’єса «Спогади про Захід» розглядається як психологічна замальовка. Відзначено оригінальність розкриття програмного змісту. Визначені особливості тематизму та його розвитку, гармонічних, фактурних, ладотональних та інших засобів виразності. Розкрито смислове навантаження стильових контрастів. У висновках підкреслено значення ранніх східних п’єс для подальших творчих пошуків Ф Давіда, спрямованих на відтворення у своїй музиці східних картин через стильові параметри.