«Дон Кіхот» Мігеля де Сервантеса як джерело сценічних форм у постановках для підліткової аудиторії в театрі анімації

Abstract

Об’єктом наукового дослідження є традиційні техніки театру анімації та сучасні практики перформативного мистецтва, які взаємодіють у процесі створення вистави для підліткової аудиторії. Предмет дослідження - режисерські моделі, принципи та методи роботи з вивідною лялькою у контексті створення вистави «Ще одна історія про Дон Кіхота» (за мотивами мюзиклу «Людина з Ламанчі»), орієнтованої на підліткову аудиторію. Мета дослідження - обґрунтувати та розробити режисерську концепцію вистави для підлітків, що поєднує техніки театру анімації, принципи театру форми та елементи перформативної дії у контексті сучасних педагогічних і художніх підходів. Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання дослідження: – проаналізувати та систематизувати джерельну базу з теорії театру анімації та театру форми; – розглянути особливості формування перформативної дії в контексті роботи з лялькою та об’єктом; – проаналізувати принципи й практичні методи створення вистави для підліткової аудиторії; – обґрунтувати режисерську концепцію вистави «Ще однієї історії про Дон Кіхота», яка ґрунтується на поєднанні класичної літературної основи, технік роботи з вивідною лялькою та прийомів театру форми; – визначити педагогічний потенціал використання вивідної ляльки в роботі з акторами та підлітковими глядачами; – узагальнити режисерсько-педагогічну модель створення вистави для підлітків у системі сучасного театру анімації.