Жанр концерту в домровій музиці для дітей

Abstract

Стаття присвячена дослідженню жанру концерту в домровій музиці для дітей. У дослідженні зазначається, що попри багату жанрово-стильову палітру домрової музики, жанри великих форм в репертуарі для дітей тривалий час майже не розвивалися. Аналіз попередніх наукових праць засвідчує зростання інтересу до домрового мистецтва, однак питання жанру домрового концерту для дітей і досі лишається невивченим. Метою статті є дослідити формування жанру концерту в домровій музиці для дітей, а також охарактеризувати значення тематичного розвитку та його зв’язок із формотворчими принципами сонатної форми. У межах дослідження з’ясовано, що «Юнацький» концерт М. Балеми (1969) не може вважатися «дитячим» та бути відправною точкою для даного жанру через його складність і недоступність нотного тексту, тому початком становлення жанру автор статті доцільно вважає 1993 рік. У висновках зазначено, що перші зразки – Концерт a-moll (1993) С. Грицаєнко та Концертино на українські теми Ю. Яковенка (кінець ХХ ст.) – репрезентують різні підходи до формотворення та стильових орієнтирів: від поєднання барокових риторичних фігур, романтизму й афро-кубинських ритмів (С. Грицаєнко) до принципів обробки та варіаційності (Ю. Яковенко), властивих раннім «дорослим» концертам. Подальший розвиток жанру демонструє Концерт g-moll у стилі Етно (2008) С. Грицаєнко, в якому присутні гуцульський лад, фольклорні ритмоінтонації та елементи балканської народно-пісенної традиції. Доведено, що жанр домрового концерту для дітей, зберігаючи одночастинність і модель сонатного allegro з епізодом замість розробки, водночас виявляє унікальні стильові риси й не підпорядковується періодизації «дорослого» домрового концерту. Висновки статті підкреслюють, що після 2008 року спостерігається десятирічна перерва, після якої жанрові та стильові засади великої форми для дітей зазнають суттєвих трансформацій.