Журнал "Мистецька трибуна" (1930-1931) : особливості позиціонування серед видань про театр

Abstract

Мета статті – з’ясувати особливості позиціонування журналу «Мистецька трибуна», органу «Робмис» (робітників мистецтва). Методологія дослідження включає системний, порівняльний, статистичний методи, методи класифікації, синтезу, узагальнення, а також процедуру рейтингування. Задля дослідження були фронтально переглянуті та частково проаналізовані всі 864 матеріали з видання «Мистецька трибуна». Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше встановлено місце у цьому журналі публікацій про театр; виявлено коло авторів, яких класифіковано згідно з фаховістю або профанністю. Аналіз низки публікацій про театр «Березіль» допоміг уточнити професійні стосунки Л. Курбаса і Д. Грудини поміж театральним диспутом 1929 року і публікацією Д. Грудиною у московському виданні «Театр и драматургия» наклепницької статті «Против “курбасовщины” в театре» у 1934 році. Висновки. «Мистецька трибуна» була переважно масово театрознавчим, а не мистецтвознавчим журналом. Дослідження виявило пріоритетність висвітлення у журналі постановок творів радянських авторів; класову симпатію редакторів видання до робітничо-селянських театрів, ТРОМів; прагнення витіснити «інститут рецензентства» та протиставити йому бригадну робітничу критику. Ставлення редакції «Мистецької трибуни» до органів робітничої преси було наставницьким, у той час, як проти політики журналу «Радянський театр» видання системно спрямовувало свою критику. Дореволюційна українська театральна культура знаходила на сторінках «Мистецької трибуни» лише саркастичне заперечення. Особливостями жанрової палітри матеріалів у виданні стала перевага дискусійних статей над рецензіями, відсутність жанру інтерв’ю, поступове витіснення інформативних матеріалів статтями-сигналами щодо «контрреволюціонерів» в радянському театрі.