Властивості фортепіанних партій вокального циклу ор. 3 "Drugi Spiewnik" Мечислава Карловича

Abstract

У статті досліджено вокально-інструментальний цикл «Drugi Spiewnik» op. 3 польського композитора М. Карловича. Розглянуті поетичні першоджерела твору, виявлені основні образні складові номерів циклу, зроблено аналіз музичної драматургії. Особлива увага в статті приділена дослідженню особливостей фортепіанної партії, бо вона достатньо складна і емоційно насичена. Композитор застосовує барвисті хроматизми, раптові модуляції, розгорнуті постлюдії. Він мислить оркестрово. Вивчення фортепіанної партії в піснях М. Карловича дозволяє узагальнити деякі суттєві риси творчого почерку композитора.Наукова новизна роботи обумовлена тим, що не дивлячись на щільні історичні та культурні зв'язки між Польщою та Україною, у вітчизняному музикознавстві творчість польського композитора М. Карловича мало відома. Дослідження проливає світло на характерні риси композиторського стилю автора, зокрема на властивості фортепіанних партій його вокально-інструментальних творів. Вивчення видатних зразків європейської культурної спадщини збагатить виконавський репертуар, зокрема вокальний. Мета дослідження – виявити специфіку фортепіанних партій у вокальних творах М. Карловича на підгрунті розгляду його вокально-інструментального циклу «Drugi Spiewnik» op. 3. Для досягнення поставленої мети застосовано історичний, аналітичний, компаративний, семантичний методи та метод інтонаційного аналізу. Результати дослідження дозволили зробити певні висновки. М. Карлович є спадкоємцем пізньоромантичних традицій. Фортепіанна партія в його вокальних творах має вагому частку змістового наповнення твору, володіє якостями рівноправного партнера, а іноді виконує ключову роль. Творчому почерку М. Карловича притаманно ставлення до фортепіано як до носію психологічного та філософського змісту поетичного тексту. Вокально-інструментальний цикл op.3 «Drugi Spiewnik» має ознаки, які властиві жанру симфонічної поеми.