Формування професійної майстерності артистів оркестру : проблеми дистанційної форми навчання

Abstract

Професійна діяльність артистів оркестру вимагає від виконавців особливих навичок, багато в чому відмінних від навичок сольного виконавства. Тому дуже важливо формувати у майбутніх оркестрантів уявлення про відмінності у підході до усіх характеристик музичного звуку: його ритмічного, динамічного, звуковисотного та тембрового боку, а також окремих виконавських прийомів та засобів виразності. Найвідміннішими в сольному та оркестровому виконавстві є підходи до ритмічної та динамічної складової. Якщо соліст може вільно трактувати часовий аспект виконання, то при сумісному музикуванні, тим більш в групі інструментів, що виконують одну партію (струнно-смичкові), синхронність виконання є важливішою за виразність та яскравість. Підхід до динаміки також суттєво відрізняється, оскільки сольне музикування вимагає більшої гучності звучання окремого інструменту для озвучування концертної зали, а гра в оркестрі часто передбачає тихе, майже непомітне звучання кожного окремого виконавця. Менш значущим є різниця у підході до звуковисотності та тембру в сольному та оркестровому виконавстві, однак і в цих аспектах неможна говорити про тотожність в різних видах професійної діяльності музиканта.