Логіка лібретотворення "Великого каналу. Балади річки" - новітньої китайської оригінальної опери

Abstract

Мета статті – на основі вивчення вимог до новітньої китайської опери, розроблених творчим колективом Національного Великого оперного театру в Пекіні на чолі з його директором Чень Пін, дослідити логіку лібретотворення, властиву музичній драмі Інь Цінь «Великий Канал. Балада Річки» (2012). Використані у науковій статті методи дослідження (принцип історизму, сюжетологічний і лібретотворчий види аналізу) обумовлені завданням розкриття змісту обраної для вивчення теми. Наукова новизна статті полягає у вивченні системи вимог до новітньої китайської опери, розроблених на початку ХХІ століття творчим колективом Театру в Пекіні, а також у дослідженні їх втілення у лібрето опери «військового композитора» Інь Цінь «Великий Канал. Балада Річки». Висновки. Розробка вимог до китайської опери майбутнього, запропонованих творчим колективом Театру в Пекіні, обумовлена зацікавленістю у здійсненні постановки монументальної музичної драми, у котрій було би враховано багатовікові традиції національного музичного театру, в якому домінує принцип переваги драми над музикою. У роботі розглянуто вимоги до лібрето новітньої великої китайської опери, обумовлено вибір сюжету, специфіку його опрацювання (зокрема, розкрито сутність співвідношення «малих драм» і методу дін), визначено функції музики у драмі (наприклад, умови виникнення і роль «сюжетної пісні»), надано ознаки «Каналу» як національного китайського оперного міфу. Встановленно, що хоровий образ Вічної річки, а саме – героїні понад дією, що тече крізь простір і час, – максимально об’єднує контрастні оперні сцени, драматичні лінії та сюжети, виконуючи у такий спосіб функцію філософського узагальнення стосовно розвитку драматургічних векторів опери. Багатоплановість хорових сцен надає опері суттєвих ознак хорової опери, а також опери-ораторії.