Антиципація в концертній практиці піаніста-концертмейстера в контексті емоційного інтелекту

Abstract

Мета статті – дослідити функціонування антиципації в кореляції з емоційним інтелектом у роботі піаніста-концертмейстера в концертній фазі. Емоційний інтелект – це здатність працювати з емоціями, зокрема й передбачати їх. Антиципація – це властивість психіки передбачати найближчі за часом події, а також емоції. Саме на цій точці перетину й вибудовується концепція роботи. Методологія дослідження. Для досягнення заявленої мети послуговуємося такими методами: системний – дає змогу дослідити принципи функціонування антиципації як атрибуту системи емоційного інтелекту; психологічний – націлений на розгляд вроджених і набутих закономірностей роботи людського мозку крізь призму психології; метод теоретичного моделювання – дає можливість сконструювати умоглядні моделі можливих реальних ситуацій. Наукова новизна дослідження полягає у виявленні прямої взаємозалежності антиципації і емоційного інтелекту та проєктуванні їх функціонування на творчу роботу піаніста-концертмейстера. У процесі концертного виконання завжди є елемент непередбачуваності, що забезпечує відкритість поля емоційних реакцій. Для піаніста-концертмейстера складність полягає не лише в опрацюванні власних емоцій, а й у підготовці відповіді на концертну емоцію партнера. Щоб мінімізувати втрати на сцені, знадобиться вміння працювати інструментами емоційного інтелекту, серед яких значну роль відіграє антиципація. Висновки. Обґрунтовано важливість розуміння актів антиципації задля успішного використання ресурсів емоційного інтелекту. Розширення спектра ресурсів власного тіла шляхом усвідомленого переведення вроджених задатків у контрольовані свідомістю процеси піднімає професійну діяльність піаніста-концертмейстера на вищий рівень творчої майстерності.