Хорова драматургія опери М. Аркаса "Катерина"

Abstract

Мета статті – визначити особливості хорової драматургії в опері «Катерина» М. Аркаса. На підставі досліджень спадщини М. Аркаса акцентується, що опера «Катерина» є першим зразком втілення шевченківських поезій в оперному жанрі. Методи наукової розвідки базуються на застосуванні історико-контекстуального, інтонаційно-драматургічного та структурно-функціонального підходів дослідження. Проведений компаративний аналіз шевченківської поеми й оперного лібрето виявив відмінності, що сприяли посиленню психологічного боку драми. Наукова новизна полягає в тому, що в даному дослідженні вперше у вітчизняному музикознавстві виявлені особливості хорової драматургії оперного цілого, визначені драматургічні функції хорового чинника у процесі розгортання оперної дії, розкрита специфіка композиторської інтерпретації поеми Т.Г. Шевченка. Висновки. В результаті аналізу хорової драматургії опери «Катерина» встановлено, що хорові сцени опери відображують зміни в долі Катерини. У першій дії М. Аркас показав середовище, де зростала героїня, а в третій – інше – москалів, з якого вона обрала собі коханого, що зрадив її, відмовився не тільки від неї, а й від рідного сина. Протиставлення образів української сільської молоді й москалів знайшло своє відображення на рівні хорової драматургії оперного цілого. Узагальнений образ сільської молоді, патріотично налаштованої, що захоплюється красою рідного краю – раю, протиставлений образу кривдників-москалів, що принижують знесилену жінку з немовлям на руках. Визначені драматургічні функції хорового чинника, а саме – жанрово-побутове контрастне тло, дієво-динамічна, патріотична та символічна функціональності.