Особливості інтерпретації "Бергамаської сюїти" К. Дебюссі у виконавських концепціях З. Кочіша, С. Буніна та С. Ріхтера

Abstract

У статті розглядається вплив артистичного темпераменту на специфіку інтерпретації «Бергамаської сюїти» К. Дебюссі. Порівняльний аналіз його інтерпретації представниками трьох виконавських типів – віртуозного, емоційного та раціоналістичного. Всебічне цілісне дослідження музичного твору в усіх його аспектах – шлях, який повинен пройти будь-який артист. Розуміння глибини і багатства світогляду композитора і творчого світу, особливостей епохи і музичного стилю композитора – завдання виняткової складності та важливості для піаніста. «Бергамаська сюїта» К. Дебюссі вперше досліджується з точки зору інтерпретації. У «Бергамській сюїті» С. Дебюссі (назва вказує на зв’язок зі світом давньоіталійського мистецтва), виданій у 1905 році паризьким видавництвом Fromont, К. Дебюссі звертається до танцювальної старовини, химерно поєднуючи її з витонченістю сучасності. Поряд з жанровими мініатюрами в дусі клавесинної музики 18 століття (Прелюдія, Менует, Пасп’є) вперше з’являється меланхолійний ніжний нічний пейзаж «Місячне світло» (третя частина сюїти) – один із перших експериментів імпресіоністичного звукового живопису Клода Дебюссі. Викладені в статті матеріали можуть бути реально корисними виконавцям-інструменталістам різних спеціальностей у концертній діяльності, а також вчителям музики в процесі академічної підготовки майбутніх фахівців. Робота може бути корисною для викладачів, виконавців та студентів, які виконують і вивчають фортепіанні сюїти К.Дебюссі, що використовуються в навчальних курсах з історії та теорії фортепіанного мистецтва та методики навчання грі на фортепіано. Результати дослідження також можуть знайти застосування в роботі над виконанням інтерпретації; у підборі художньо виправданих виконавських засобів і прийомів; подолання технічних труднощів; у педагогічній практиці, а також у читанні курсів історії та методики сценічного мистецтва. Слід підкреслити, що незважаючи на всі відмінності в інтерпретації цього твору, зазначені піаністи дуже тонко і глибоко відчувають і втілюють стиль музики. Адже кожна виконавська техніка, будь-який виразний засіб знаходять своє виправдання в самій музиці, у внутрішніх законах цих творів. Саме на це і був спрямований аналіз виступів.