Аплікатурна реформа М. Мошковського та її значення для фортепіанного мистецтва ХХ століття

Abstract

У статті розглядається аплікатурна реформа Моріца Мошковського як результат його виконавської та педагогічної діяльності. На матеріалі збірок «Школа подвійних нот» і «Книга про гами» проаналізовано принципи поетапного навчання та дзеркальної симетрії в аплікатурі. Дослідження показує, що ці підходи спрямовані на подолання технічних труднощів і оптимізацію піаністичного мислення. Визначено їх вагому роль у формуванні віртуозності та розвитку фортепіанного виконавства ХХ століття.