Програмні фортепіанні твори українських композиторів у просторі духовних пошуків межі XX–XXI століть

Abstract

Статтю присвячено визначенню образно-смислових, жанрових і стильових інтенцій сучасної української програмної фортепіанної музики межі ХХ–ХХІ століть у контексті духовних пошуків доби. Виявлено пріоритети сакральної проблематики, історичної пам’яті, концептів Любові й Смерті, а також інтертекстуальність, жанрову багатовимірність і стильовий плюралізм у творах Вікторії Польової, Олександра Щетинського, Ігоря Щербакова та інших митців. Показано, що поряд із духовними орієнтирами актуалізуються пародійно-іронічні стратегії, які проблематизують статус академічного мистецтва. Програмна фортепіанна творчість постає як простір свободи інтерпретації та рефлексії над ціннісними конструктами сучасної культури.