Феноменологія стилю як музикознавчий дискурс

Abstract

У статті досліджується феноменологія стилю як музикознавчий дискурс та обґрунтовується її значення для аналізу музичної творчості. Автор розглядає феноменологію як процес пізнання, що поєднує композиторське мислення, виконавську інтерпретацію та дослідницьке осмислення музичного твору. Вперше вводиться поняття «феноменологія стилю», яке трактується як система взаємодії між композитором, виконавцем, слухачем і дослідником. Підкреслено, що феноменологічний підхід дозволяє глибше осмислити стиль як прояв життєтворчості митця та багатовимірне явище музичної комунікації.

The article examines the phenomenology of style as a musicological discourse and substantiates its importance for the analysis of musical creativity. The author considers phenomenology as a process of cognition that combines compositional thinking, performance interpretation, and scholarly understanding of a musical work. The concept of “phenomenology of style” is introduced for the first time and interpreted as a system of interaction between the composer, performer, listener, and researcher. It is emphasized that the phenomenological approach allows for a deeper understanding of style as a manifestation of the artist’s creative life and as a multidimensional phenomenon of musical communication.