Спів мовою оригіналу в оперно-хоровому виконавстві : з практичного досвіду

Abstract

У статті обґрунтовано роль фоносемантики мови як інструменту втілення художнього задуму в оперно-хоровому виконавстві. На основі практичного досвіду автор визначає ключові етапи роботи над іншомовним текстом : від створення «фонетичної абетки» до поєднання вимови з музичною інтонацією. Особливу увагу приділено взаємозв’язку вокальних засобів із артикуляційними особливостями мови оригіналу. Дослідження доводить, що дотримання законів орфоепії є критично важливим для створення цілісного національно-ментального образу вистави.

The article substantiates the role of language phonosemantics as a tool for realizing artistic intent in opera-choral performance. Drawing on practical experience, the author defines the key stages of working with foreign-language texts: from creating a "phonetic alphabet" to integrating pronunciation with musical intonation. Particular attention is paid to the correlation between vocal techniques and the articulatory features of the original language. The study proves that adherence to the laws of orthoepy is critical for creating a cohesive national and mental image of a performance.