Асиміляція музичного театру і рок-музики в умовах глобалізаційних процесів

Abstract

Автори статті поставили за мету визначити головні особливості асиміляції музичного театру і рок-музики в умовах глобалізаційних процесів. Методологія дослідження базувалась на принципах історико-культурологічного та системного підходів, які дозволяють прослідкувати історію музичного театру від зародження до його сучасних форм у соціокультурному контексті. Наукова новизна полягає у введені до обігу вітчизняного музикознавства поняття «музично-розважальний театр», здійснено його дефінітивний аналіз та обґрунтовано доцільність його використання. У досягненні поставленої мети охарактеризовано особливості становлення театрального мистецтва загалом та його взаємодію з музичним мистецтвом зокрема, що стало поштовхом до створення нового виду театру – музично-розважального. Розглянуто сучасне поєднання музичного театру та рок-музики в умовах глобалізаційних процесів. Розкрито взаємозв’язок цих видів мистецтва у контексті художніх потреб сьогодення та окреслено шлях їхнього становлення та симбіозу. Поява в середині ХХ століття рок-опери відкрила нову сторінку в історії функціонування музичного театру, коли до звичайного побутування музичного супроводу спектаклів додався новий стильовий напрям ‒ рок-музика. Чимало музикознавців визнали, що відбулась так звана рок-революція з новітніми технологічними складовими ‒ мікрофонами, звукопідсилювальною апаратурою, гучним ритмічним звуком, світловими ефектами тощо, що кардинально змінило картину слухацького сприйняття. Рок-опера стала своєрідною ареною для різноманітних творчих експериментів у галузі музичного, сценічного, хореографічного мистецтва, а також перспективною сферою застосування спецефектів та новітніх технологій у площині організації масових постановок. У висновках зазначено, що рок-опера у результаті свого розвитку утворює новий симбіоз з оновленим мюзиклом, який будується за новим архітектонічним принципом. Оновлений мюзикл демонструє нове тлумачення традиційної номерної структури, при якому наскрізна сюжетність відступає на другий план, а на першому постає видовищність і мелодична виразність окремих номерів, що не мають стійкої залежності від сюжету. Такі зміни стали наслідком дії принципів музично-розважального театру, де головною умовою постає компенсаторна функція мистецтва. Музично-розважальний театр використовує усе різнобарв’я музичної палітри класичної та естрадної музики, джазу, року, поп-музики. Симбіоз рок-опери і мюзиклу призвів і до появи жанрового різновиду – рок-мюзиклу, який використав виражальні засоби не лише цих двох форм музичних вистав, але й інших музично-театральних жанрів.