Композиційно-драматургічні особливості cонати для гобоя та фортепіано Ф. Пуленка

Abstract

Стаття присвячена аналізу Сонати для гобоя та фортепіано Франсіса Пуленка як зразка його пізнього стилю. Розкрито композиційно-драматургічну логіку твору, його програмність і поєднання рис сонати та сюїти. Виявлено стилістичні впливи, зокрема зв’язки з музикою Сергія Прокоф’єва, Ігоря Стравінського та Модеста Мусоргського, а також роль цитат і алюзій. Доведено, що твір узагальнює творчий досвід композитора та відображає тенденції оновлення жанру у ХХ столітті.

The article analyzes the Oboe Sonata by Francis Poulenc as a representative work of his late style. It reveals the compositional and dramaturgical logic of the piece, its programmatic nature, and the combination of sonata and suite features. The study highlights stylistic influences, including connections with the music of Sergei Prokofiev, Igor Stravinsky, and Modest Mussorgsky, as well as the role of quotations and allusions. It concludes that the sonata synthesizes the composer’s artistic experience and reflects 20th-century trends in genre transformation.