Учень : Особистість чи об’єкт самореалізації педагога?

Abstract

Стаття присвячена дослідженню психолого-педагогічних аспектів взаємодії викладача та учня в процесі театрального навчання. Автор аналізує проблему сприйняття учня як активної, творчої особистості (суб'єкта), а не просто об'єкта педагогічного впливу. У роботі розглядаються методи розвитку акторської майстерності, емоційної виразності та формування внутрішньої свободи майбутнього артиста. Особлива увага приділяється тому, що головною метою театральної педагогіки є не лише засвоєння професійних навичок фаху, а й духовне та особистісне народження учня як унікальної Персони.

The article explores the psychological and pedagogical aspects of teacher-student interaction within the process of theatrical education. The author analyzes the problem of perceiving a student as an active, creative individual (a subject) rather than a mere object of pedagogical influence. The study examines methods for developing acting skills, emotional expressiveness, and fostering the future artist's inner freedom. Special emphasis is placed on the idea that the primary goal of theater pedagogy extends beyond mastering professional techniques, aiming ultimately at the spiritual and personal birth of the student as a unique Persona.