Соната для тромбона і фортепіано («Vox Gabrieli») С. Шулека: монументально-концертна репрезентація жанру

Abstract

Українське музикознавство ХХІ століття характеризується системним підходом до вивчення камерно-інструментальної музики, зокрема жанру сонати. З одного боку, сонатна форма в сучасному трактуванні зазнає змін з погляду композиторського мислення, з другого – з погляду виконавських підходів. Завдяки своїм характерним тембровим особливостям тромбон активно адаптується до цих тенденцій, проте вивчення сонат для цього інструмента в Україні залишається поза фокусом дослідницької уваги. Особливо це стосується сучасних творів, які виникли в останній третині ХХ – початку ХХІ століть. У статті аналізується Соната для тромбона і фортепіано («Vox Gabrieli») С. Шулека як яскравий приклад репрезентації сучасних напрямів виконавського мистецтва тромбона в Україні. Вибір твору зумовлений потребою вивчення тромбонової сонати, яка має «гібридну» природу, тобто містить жанрові компоненти як камерного, так і концертного твору. Мета статті – розкрити особливості жанрового поєднання сонати і концерту в контексті сучасного тромбонового камерного музикування на прикладі Сонати («Vox Gabrieli») для тромбона і фортепіано С. Шулека. Обраний дослідницький ракурс визначає наукову новизну пропонованої статті. Результати комплексного аналізу твору дозволили дійти висновку, що в Сонаті С. Шулека присутні риси як камерного, так і концертного жанрів, а також низка виражальних засобів, завдяки яким розкривається широкий спектр художньо-технічного «потенціалу» тромбона. Зазначене вище робить твір затребуваним виконавцями та дозволяє вважати його значущим внеском у тромбоновий репертуар.