Аксіологія та музикознавство : до проблеми переоцінки цінностей

Abstract

Стаття присвячена осмисленню взаємодії аксіології та музикознавства крізь призму феномена переоцінки цінностей у музичній культурі ХХ століття. Переоцінка розглядається як універсальний механізм оновлення художнього мислення, пов’язаний зі стадіальністю розвитку мистецтва (становлення – канонізація – дестабілізація) та процесом символізації. Уточнено поняття символу як структурно-семантичної одиниці музичного тексту, що розкривається в інтертекстуальному полі. Теоретичні положення ілюструються аналізом Симфонії Лючано Беріо у зв’язку з традицією Густава Малера. Переоцінка цінностей трактується як іманентна властивість творчого мислення, що забезпечує історичну динаміку музичної культури.