Інтерпретація образу Азучени крізь призму реалій війни

Abstract

У статті переосмислено образ Азучени з опери «Трубадур» Дж. Верді в контексті сучасних українських реалій повномасштабного вторгнення. На основі історико-культурологічного та образно-семантичного аналізу висвітлено дуалізм героїні, яка поєднує риси Дочки (жага помсти) та Матері (самопожертва, покаяння). Автор доводить, що в умовностях війни іпостась Азучени-Матері виходить за межі індивідуального характеру, набуваючи риса архетипу та образу-символу, що резонує з ідеями боротьби, прощення та національно-визвольного опору.

The article reinterprets the image of Azucena from G. Verdi’s opera Il Trovatore through the prism of contemporary Ukrainian realities of the full-scale invasion. Utilizing historical-cultural and image-semantic analytical approaches, the author explores the character’s dualism, combining the traits of the Daughter (desire for revenge) and the Mother (self-sacrifice, repentance). The study demonstrates that under war conditions, the hypostasis of Azucena-Mother transcends individual personality, acquiring archetypal and symbolic dimensions that align with ideas of struggle, forgiveness, and national liberation resistance.