Піснеспіви Октоїха з фітними розспівами в українських ірмологіонах : семантика фітних мелодій

Abstract

Статтю присвячено вивченню українських фіт Октоїха, що постають канонічним елементом осмогласся з його вагомим виразовим значенням у формуванні стилю церковної православної монодії. Актуальність проблеми зумовлена затребуваністю прицільного вивчення у музичній медієвістиці семантики фітних мелодій, а саме розспівів фіт, які широко представлені в українських Ірмологіонах і є одними з основних структурних елементів мелодики Октоїха – інтонаційного осердя знаменного співу. Іншим чинником актуальності обраної проблеми постає необхідність ревіталізації фітного співу у сучасному виконавському мистецтві, що означає поглиблення інтересу до української професіональної церковно-співочої традиції у наш час. Метою наукової статті є виявлення семантики фітних мелодій у піснеспівах Октоїха з фітними розспівами в українських Ірмологіонах. Методологія. У дослідженні застосовується підхід, зумовлений специфікою церковно-співочої (вербально-музичної) традиції та фіт як її елемента. Засадничими в науковій розвідці постали пошуковий, музично-джерелознавчий, семантичний методи. Наукова новизна отриманих результатів зумовлена комплексним дослідженням українських фіт Октоїха: семантику фітних мелодій розглянуто у взаємозв’язку з образною сферою та тематикою вербальних текстів піснеспівів із фітами. Висновки наукової статті пов'язані з виявленням семантики фітних мелодій у піснеспівах Октоїха з фітними розспівами в українських Ірмологіонах. Семантичне поле фіт зумовлене увиразненням Вишніх образів, догматів віровчення, що засвідчують вербальні концепти, закладені у фітному розспіві. Виявлено залучення фіт у піснеспівах різних жанрових груп (догматики, богородичні на стиховні, антифони степенні та ірмоси канонів, тропарі) – з одного боку, а з іншого – риси спільності музичної стилістики цієї форми осмогласної мелізматики засвідчують подолання межі жанрових груп, маркуючи семантичне поле фіт.