Сценічний образ Ганни-Панни у проєкті «Казка про калинову сопілку» О. Забужко: інтерпретаційний аспект

Abstract

У сучасному українському театрі все активніше звертаються до авторських прочитань фольклорних і літературних джерел як способу осмислення посттравматичного досвіду суспільства. Постановка «Казки про калинову сопілку» у цьому сенсі відкриває нові можливості для сценічного дослідження національної ідентичності, архетипів жіночої свідомості та етичного вибору в межах ритуально-міфологічного простору. Актуальність дослідження зумовлена тим, що повість Оксани Забужко «Казка про калинову сопілку» формує унікальний культурний простір для осмислення архетипів, моральних виборів і механізмів внутрішньої трансформації, які сьогодні стають ключовими для українського суспільства в умовах глибоких соціальних і ціннісних змін. Попри наявність окремих постановок, сценічна історія цього твору залишається малодослідженою: цілісне наукове вивчення сценічних втілень «Казки про калинову сопілку» в українському театрі досі відсутнє, а тому необхідним є аналіз різних режисерських підходів, способів акторського існування та принципів трансформації літературного тексту у сценічну подію. До того ж, не лише опрацювання художньо-етичної природи твору, а й дослідження його сценічної історії. У цьому контексті важливим є комплексне вивчення самого твору, його художньо-етичної природи, сценічних прочитань у Харкові, Києві, Одесі та Чернівцях, а також авторського проєкту, який доповнює науковий дискурс практичним досвідом реконструкції ролі. Таке дослідження дозволяє простежити, як літературний текст трансформується на сцені залежно від режисерської концепції, акторської техніки, ритуально-міфологічної стилістики та соціокультурних контекстів, і водночас відкриває новий вимір вивчення українського театру як простору морального та психологічного осмислення сучасності. Адже, великий, різноманітний, неспокійний і сьогодні світ навколо нас. Багато в людині всього, що вона сама собі обирає свідомо чи ні, як і в даному творі висвітлюється розповідь про вічну боротьбу добра і зла, яка відображається ніби в дзеркалі, у стосунках між героями, підкреслюючи складність людської душі. Ця вічна тема була і є актуальною. Ще сягаючи своїм корінням у прасюжет Біблії про Каїна та Авеля, який прослідковуємо у повісті Оксани Забужко «Казка про калинову сопілку». Об’єкт дослідження – художні та філософські особливості повісті «Казка про калинову сопілку» Оксани Забужко та її сценічна історія. Предмет дослідження – сценічний образ Ганни-Панни у проєкті «Казка про калинову сопілку» О. Забужко в Чернівецькому народному театрі «Темп» в інтерпретаційному аспекті. Мета – проаналізувати морально-філософські засади повісті Оксани Забужко «Казка про калинову сопілку» через сценічну інтерпретацію, зокрема такі теми, як вибір, жертва, любов, внутрішнє очищення через труднощі, і визначити їхній вплив на формування сучасних культурних і суспільних цінностей.