Типологізація жіночого сопрано в європейському оперному мистецтві XVII–XIX століть: від універсалізму до спеціалізації

Abstract

У статті досліджено еволюцію типології жіночого сопрано в європейській опері XVII–XIX століть як рух від універсалізму доби bel canto до спеціалізованої стратифікації, закріпленої Fach-системою. На прикладі творчості Ізабелли Колбран, Джудітти Пасти, Генрієтти Зонтаґ та Марії Малібран показано універсалізм як естетичну норму оперної доби. Проаналізовано феномен «реверсивного універсалізму» у виконавській практиці ХХ століття, зокрема в мистецтві Соломії Крушельницької та Марії Каллас, які переосмислили межі типологічних категорій. Доведено, що тип сопрано є динамічним культурним феноменом, важливим для сучасної оперної інтерпретології та вокальної педагогіки.