Саксофон поза віртуозністю: національно-стильовий вимір «Рапсодії» Клода Дебюссі

Abstract

У статті розкрито особливості трактування саксофона в «Рапсодії» Клода Дебюссі як вираження французького національно-стильового мислення початку XX століття. Автор обґрунтовує, що відмова від романтичної віртуозності та трактування соліста як тембрового медіатора є свідомою естетичною позицією, пов’язаною з імпресіоністичною плинністю форми, культом нюансу та колористичною драматургією.

The article reveals the specifics of saxophone treatment in Claude Debussy's Rhapsody through the lens of early 20th-century French national-stylistic aesthetics. The author demonstrates that departing from Romantic virtuosity and using the solo instrument as a timbre mediator represents a conscious artistic position based on Impressionistic fluidity of form, emphasis on coloristic nuance, and timbre dramaturgy.