Ранній період творчості Василя Василька на сценах харківських театрів : пошуки власного режисерського методу (1921-1926 рр.)

Abstract

Досліджується ранній період творчості Василя Василька (1921–1926 рр.) як етап його професійного становлення у театральному середовищі Харкова. Виявляється взаємодія традицій українського театру, пов’язаних із діяльністю М.Садовського, та новітніх режисерських пошуків школи Леся Курбаса. Простежується внутрішня динаміка формуваннярежисерського мислення митця у контексті театрального життя Харкова. З’ясовано, що ранній харківський періодхарактеризується співіснуванням новітніх пошуків і традиційних театральних форм, а також поступовим переходом від наслідування до формування індивідуальної режисерської позиції. Показано, що у виставі «За двома зайцями» поєднуються експериментальність і традиційні елементи, тоді як у «Ревізорі» простежується тяжіння до традиційних форм; подібні процеси виявляються і в ще одній постановці цього періоду. Наголошується, що зазначений етап може бути розглянутий як період формування режисерської суб’єктності, що виявляється у вибірковому засвоєнні та трансформації театральних традицій. Окреслюються перспективи подальших досліджень, пов’язані з аналізом наступного харківського періоду творчості митця,зокрема його діяльності у Червонозаводському українському драматичному театрі.