Фортепіанна творчість І. Б. Крамера в аспекті взаємозв'язку виконавства та композиції

Abstract

У статті розглядається взаємозв’язок виконавських та композиторських засобів у фортепіанній творчості І. Б. Крамера. Видатний англійський музикант, як інші виконавці-піаністи кінця XVIII – початку XIX століття, намагався вирішити значну проблему – освоєння основ композиторської творчості, її законів, принципів, прийомів, їх поєднання з ігровою природою та можливостями фортепіано. Досконалість викладу фортепіанної техніки позитивно позначилося на розвитку композиційних прийомів у творах музиканта – розробці контрастного тематизму, принципах розвитку музичного матеріалу, вдосконаленні музичних форм. Сфера драматичного пафосу і героїки визначила образ патетики у музиці, який відповідав можливостям інструмента і водночас сприяв формуванню романтичного стилю у фортепіанному мистецтві. Розглядаються транскрипції камерної музики, «Патетична фантазія» ор. 87, де композитор втілив на фортепіано ансамблеве мислення, впровадив принципи діалогічності та співставлення регістрів як метод художньої розробки музичного матеріалу.