Вокальний цикл Е. Шоссона на вірші М. Метерлінка "Теплиці" : взаємодія художніх світів

Abstract

Вокальна лірика – це той жанр, якому Ернест Шоссон довіряє свої найбільш інтимні і глибокі переживання. В його творчості музика покликана виражати душевний світ людини і очищати людські душі співчуттям. Слово – носій ідеї, думки, яку наповнює почуттям музика. Музика вступає в тісний союз з поезією, при цьому, якість, як і змістовність поезії, відіграють вирішальну роль у її виборі. Вокально-поетичний цикл «Теплиці» видатних митців Е. Шоссона - М. Метерлінка максимально насичений символікою, що проймає як вербальні, так і музичні ряди, завдяки чому виникає своєрідний живописно-поетично-музичний код, або правила трансформації значень та сенсів у знаки, які ми прочитуємо як меседж авторів (поетів та композитора), що створили подібні тексти. Тому мета наукової статті – розкрити механізми взаємодії музичних, вербальних, візуальних складових у прогресі їх синтезу в композиції «Теплиці». Методи презентованого наукового дослідження: інтермедіальний, семіотичний, компаративний та структурно-функціональний. Наукова новизна – вперше методологія і методика інтермедіального аналізу використовується на матеріалі відомого вокального циклу Е. Шоссона «Теплиці». Висновки. У добре знаному вокальному циклі «Теплиці» Е. Шоссон та М. Метерлінк художньо виразно висвітлена природа людського стану за допомогою символізму в поезії, музиці та кольорі. У репрезентованій науковій роботі представлена кольорова гама твору, з якої стає абсолютно зрозуміло як поступово змінюється настрій головного героя композиції: від одухотвореної надії на краще (№ 1, № 2) через розчарування та відчай (№ 3, № 4) до покори та безмежного сподівання на Бога. У дослідженні наголошується, що для поета й композитора символізм стає тим винятково унікальним «інструментом» мистецтва, який в завуальованій формі максимально точно репрезентує екзистенційні глибини людської душі.