Особливості трактування жанру капрису у фортепіанній творчості Ф. Мендельсона

Abstract

Стаття присвячена аналізу жанру фортепіанного капрису в творчості Фелікса Мендельсона у контексті його історичної еволюції від бароко до романтизму. Визначено, що каприси композитора поєднують поліфонічність, «оркестровість» фактури, варіативний тематичний розвиток і характерну тридольну ритміку з синкопами. Підкреслено синтез кантиленності та енергійної дієвості як ключову рису тематизму. Окреслено також виконавські вимоги: ясність інтонування, легке «перлинне» туше та пружний темпоритм.

The article examines the genre of the piano caprice in the works of Felix Mendelssohn within the context of its historical evolution from the Baroque to the Romantic era. It identifies key stylistic features, including polyphonic texture, “orchestral” writing, variational thematic development, and characteristic triple meter with syncopation. The study emphasizes the synthesis of cantabile lyricism and energetic drive as a defining trait of Mendelssohn’s thematic material. It also outlines the main performance requirements, such as clarity of intonation, a light “pearly” touch, and a flexible, resilient tempo-rhythm.