Метод, прийоми і стильові особливості режисури С. Пасічника (на прикладі вистав 2010–2020 років)

Abstract

У статті досліджено режисерський метод, прийоми та стильові особливості Степана Пасічника на матеріалі його вистав 2010–2020 років. Виявлено його тяжіння до жанру трагікомедії, поєднання метафоричності сценічної мови з глибоким психологізмом та власний підхід до аналізу драматургічного тексту. Особливу увагу приділено ролі музики як контрапункту дії та застосуванню лейтмотивного принципу у виставах. Зроблено висновок про екзистенційне спрямування режисерського мислення та формування індивідуального творчого методу митця.

The article examines the directing method, techniques, and stylistic features of Stepan Pasichnyk based on his productions of 2010–2020. It identifies his inclination toward tragicomedy, the combination of metaphorical stage language with deep psychological analysis, and his unique approach to interpreting dramatic texts. Special attention is given to the role of music as a counterpoint to stage action and the use of the leitmotif principle. The study concludes that the director’s work reflects an existential worldview and the formation of a distinctive creative method.