Інтер'єрний жанр в українському мистецтві. Харківські художники П. Левченко і К. Пинєєв

Abstract

За часів незалежності України особливе зацікавлення дослідників викликало мистецтво, ідеологічно чуже соцреалізму доби Совєтів, а саме – український авангард (кубофутуризм, бойчукізм, абстрактне мистецтво). Утім, велика кількість мистців (особливо на реґіональному рівні) залишається поза цим контекстом, зокрема митці кінця ХІХ – початку ХХ ст., які рухались у бік національної спрямованості, демократизму і завершували епоху новацій, які приніс реалістичний напрямок. Реалізм в українському мистецтві – це важливий етап національного самовизначення, який відображав соціальні, історичні та духовні процеси українського народу. У музейних зібраннях України представлені твори художників-реалістів, які дозволяють уважно вивчити роль цих мистців у перетвореннях, зокрема у формуванні системи жанрів в українському образотворчому мистецтві. У статті йдеться про творчість харківських мистців Петра Левченка і Костянтина Пинєєва в контексті становлення інтер’єру як жанру в українському мистецтві. Метою дослідження є розгляд низки творів інтер’єрного жанру авторства П. Левченка та К. Пинєєва, а також виявлення відмінностей у їхній манері виконання, стилістичних підходах і творчих методах. Виявлено, що П. Левченко, відомий представник харківської пейзажної школи, який розпочинав як художник реаліст, згодом використовував імпресіоністичний метод в роботі, в інтер’єрних композиціях (особливо в пізній період творчості) став на шлях модерну. К. Пинєєв залишався протягом всього творчого життя вірним реалістичним засадам з соціально-критичним акцентом, сформованим під впливом художників-передвижників. Викладені результати дослідження показують, що харківські мистці П. Левченко, К. Пинєєв були одними з перших, хто звернувся до інтер’єру, показавши його значимість в системі жанрів українського образотворчого мистецтва.