Фіта кудрявая в піснеспівах Октоїха кінця XVI - початку XVIII століть : досвід текстологічного аналізу

Abstract

У статті розглядається звуковисотна організація фіти кудрявая в піснеспівах українського Октоїха кінця XVI – початку XVIIІ століть, розглядається специфіка її змін. Актуальність теми дослідження обумовлена зростанням інтересу до української традиції богослужбового церковного співу серед музикознавців та виконавців. Вивчення фітного роспіву як складової знаменного співу засвідчує посилену увагу сучасних виконавців до української богослужбової спадщини. Мета статті є виявлення звуковисотної організації міжгласової фіти кудрявая у піснеспівах 1-го та 7-го гласів українського Октоїха зазначеного періоду. У науковій розвідці дослідження висотного розташування міжгласової фіти кудрявая здійснюється із залученням методів: музично-джерелознавчого, текстологічного та порівняльного. Наукова новизна отриманих результатів зумовлена дослідженням специфіки звуковисотності фіт українського Октоїха: відмінність висотного розташування міжгласової фіти кудрявая в піснеспівах українських Ірмологіонів кінця XVI – початку XVIIІ століть. У Висновки охарактеризовано специфіку звуковисотної фіксації спільної для 1-го та 7-го гласів фіти кудрявая у піснеспівах українського Октоїха. За результатми текстологічного аналізу фіти кудрявая за нотолінійними списками було встановлено, що для ранньої форми київської нотації піснеспівів з фітами притаманно застосування різновисотних цефаутних ключів у різних жанрах одного гласа Октоїха. Підтверджується жанрова диференціація піснеспівів, що може зумовити більш високу або нижчу теситуру піснеспівів і застосування відповідних цефаутних ключів. Подальша розробка теми сприятиме актуалізації фітного співу у новітній науковій та виконавській практиці, залученню ширшого кола науковців і виконавців до систематизації знань та вивченню церковно-співочої традиції.