Баянна школа О. Міщенка в метафорах та реаліях творчо-педагогічного процесу

Abstract

Стаття присвячена вивченню школи гри на баяні Олександра Міщенка, висвітлюючи її теоретичні засади, генезу та механізми спадкоємності традицій у харківській музичній школі. Автор розглядає мистецьку особистість Міщенка через концепцію творчого універсалізму, акцентуючи на його ролях виконавця, педагога, аранжувальника та дослідника. У дослідженні визначено основні принципи, методику та педагогічні особливості його школи, зокрема, як вони проявляються у структурі та змісті університетського уроку. Дослідження робить висновок, що школа Міщенка є оригінальною та впливовою системою, яка й досі формує сучасне баянистське виконавство та педагогіку.

The article examines the bayan performance school of Oleksandr Mishchenko, highlighting its theoretical foundations, genesis, and mechanisms of continuity within the Kharkiv musical tradition. The author interprets Mishchenko’s artistic personality through the concept of creative universalism, emphasizing his roles as performer, teacher, arranger, and researcher. The study defines the key principles, methodology, and pedagogical features of his school, particularly as reflected in the structure and content of the university lesson. It concludes that Mishchenko’s school represents an original and influential system that continues to shape contemporary bayan performance and pedagogy.