"Гра" як частина процесу композиторської інтерпретації

Abstract

Проблема ігрової складової в композиторській творчості є актуальною сферою сучасного українського музикознавства. Запропонований погляд, із залученням концепту «Homo Ludens» Й. Гейзинги, покликаний до вивчення ролі ігрової складової в процесі композиторської інтерпретації. Для досяг нення цієї мети використовуються аналітичний метод та метод абстрагування й конкретизації. Вивчення ігрового компоненту в комунікативній системі «композитор – виконавець – слухач» є перспективним, у чому полягає актуальність цієї теоретичної розробки. Розгляд відносно рідко досліджуваного феномену композиторської інтерпретації через призму концепту «Homo Ludens» зумовлює наукову новизну статті. В ході дослідження було визначено, що описані Й. Гейзингою ознаки «гри» цілком притаманні композиторській творчості. Серед інших рис певне значення має «агональний» («змагальний») компонент, який «зміщується» у бік реалізації творчого «Я» композитора. Написання музики в рамках сучасної музичної системи є процесом продукування та синтезу «матеріалу», залучає художню інтерпретацію як засіб перекладу та оцінювання точності цього перекладу. Оцінювання, у свою чергу, містить у собі ігровий компонент, який є «грою» композитором ролей виконавця та слухача в перспективній проєкції при оцінюванні переконливості майбутнього «звучання» твору. Тому вилучення ігрової складової порушує засади комунікативної системи «композитор – виконавець – слухач», в якій також має значення наявність специфічної атмосфери під час проведення концертної події.