Старовинна музика у фортепіанних транскрипціях Сергія Юшкевича (до 45-річчя педагогічної діяльності)

dc.contributor.authorПідпорінова, К. В.
dc.date.accessioned2026-06-10T13:09:01Z
dc.date.issued2021
dc.description.abstractРозглянуто фортепіанні транскрипції старовинної музики, які здійснив сучасний харківський музикант Сергій Юшкевич і опублікував у збірці «Badinerie», зокрема: «Жарт», «Рондо», «Арія» Й. С. Баха, «Старовинна спаньолета» й «Іграшка» Ж. Фарнебі, Другий концерт для двох клавірів А. Солера. Жанр транскрипції часто привертає увагу виконавців. Транскрибування сприяє презентації власного «Я», посилює комунікативний зв’язок між слухачем, «відомою — незнайомою» музикою та її творцем, розкриває нові грані вихідного звукообразу. Транскрипції С. Юшкевича мало досліджені в українському музикознавстві. Мета статті — визначити стильові домінанти транскрипторської техніки. Специфіка матеріалу спонукає застосувати комплексний підхід, залучаючи жанровий, стильовий, інтонаційний, структурнофункціональний, композиційно-драматургічний, порівняльно-інтерпретаційний та біографічний методи. Художня часопросторова дистанційованість музики барокової традиції надає особливої рельєфності авторській манері Юшкевича-транскриптора, яка виражає його естетичні вподобання, виконавську майстерність і художній смак. Значну роль відіграє виконавська інтерпретація транскриптора-піаніста. Апробовані у транскрипціях старовинної музики художні прийоми трапляються і в оригінальних авторських творах, що дає підстави вважати їх характерними ознаками індивідуального стилю. Визначено, що творчість С. Юшкевича зазнала впливу естетики «оп-арту», що виявляється в особливому типі фортепіаннозвукового рельєфу, створеному за принципом зримо-відчутного опукло-увігнутого розгортання. За допомогою типових формул фортепіанної техніки митець створює своєрідну систему виражальних засобів. Характерними ознаками авторського стилю є такі: багатошаровість фактури, регістрове обрамлення, оркестральність, інтонаційно-мотивна деталізація, дроблення тематичного комплексу, інтерпретаційна quasi свобода. Водночас піаністичність постає головним «фактором впливу» і репрезентантом індивідуального стилю.
dc.identifier.citationПідпорінова К. В. Старовинна музика у фортепіанних транскрипціях Сергія Юшкевича (до 45-річчя педагогічної діяльності) // Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. 2021. Вип. 130. С. 105-118.
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.31318/2522-4190.2021.130.231206
dc.identifier.orcidhttps://orcid.org/0000-0003-2217-9286
dc.identifier.urihttps://repo.num.kharkiv.ua/handle/num/2166
dc.language.isouk
dc.publisherНаціональна музична академія України імені П. І. Чайковського
dc.subjectКомпозитори сучасні харківські, фортепіанні транскрипції, музика барокова, музичне мистецтво харківське
dc.titleСтаровинна музика у фортепіанних транскрипціях Сергія Юшкевича (до 45-річчя педагогічної діяльності)
dc.typeArticle

Файли

Контейнер файлів

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Вантажиться...
Ескіз
Назва:
231206-Текст статті-529472-1-10-20210517 (1).pdf
Розмір:
342.64 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format

Ліцензійна угода

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Вантажиться...
Ескіз
Назва:
license.txt
Розмір:
2.95 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис: