Розмовний клуб як дієвий інструмент удосконалення навичок україномовної комунікації в закладі вищої мистецької освіти

Abstract

Метою дослідження було з’ясувати концептуальні особливості організації та функціонування розмовного клубу з української мови для студентів мистецтвознавчого вишу. Теоретичну базу роботи склав широкий вітчизняний досвід створення безпечного мовного простору для неформального спілкування в практиці викладання мови. Сформульовано основні відмінності між завданнями клубів для інофонів та носіїв мови, де йдеться про активізацію або вдосконалення комунікативних навичок, відповідно. Запропоновано базові сенсотворчі засади, за якими найдоцільніше об’єднувати в межах одного закладу освіти студентську спільноту музичного та перформативних мистецтв (добровільна участь; рівноправність; взаємоповага; творчий підхід у поєднанні з інтерактивністю; посилення мовної свідомості; комунікативна спрямованість; практична доцільність та гнучкість; залучення сучасного мовного контексту тощо). Під час розгляду також було встановлено доречність створення онлайн-спільноти мовного клубу як віртуального навчального середовища, яке мотивуватиме до активної участі, зменшуватиме мовні бар’єри та підтримуватиме безперервність освітнього процесу. Обґрунтовано доцільність проведення знеособленої коригувальної роботи з метою попередження або виправлення найчастотніших випадків порушення мовних норм. Таким чином, отримані результати засвідчили важливість окресленої форми позааудиторної роботи для вдосконалення широкої палітри навичок ефективної україномовної комунікації, необхідної під час художньо-творчого процесу, таких як: дотримання мовних норм, орфоепічна компетентність, активне слухання, дискутивні практики, мистецтво переконання тощо. Перспективним визнано розширення тематичної складової засідань розмовного клубу, зокрема увагу до творів інших видів мистецтв, запрошення на активні сесії видатних діячів української культури та створення спільного досвіду відвідування творчих подій.